(И
глазишша-ти да быть как цяши-ти,)
Шиш то тут царю да за бду стало,
10. Шиш тут да за великую.
Пожат
царь да во другу змлю;
Он
наказывает Матрен:
(Ош
ты здлай, матушка, суботоцьку;
(Созови Домну да на суботоцьку,
15. (Аллена(у) к царю Бощавицю.)
Собрала
как матушка суботоцьку.
Пришли
слуги и зовут Дону да на суботоць(ко,
алл(в)ну к
царю Бощавицю.
(Я найду, найду да вас н слушаю.)
20. Униат Домну да родна матушка:
(Н
ходи, Домна, да на суботоцьку).)
И
драги слуги: (Ты поди, Дона, да на суботоцьку.)
Я найду,
найду да вас не слушаю.
И третьи слуги: (Ты поди, Дона, да на суботоцьку,
25. (алелвна к
царю к Бощавицю;
(Шиша
вс люд сошлись да съехались,
(Одной
нут Домны да алелевпы;
(Баз
тебя, Домна, да вся игра стоит,
(алелвна, да не играптьсе.)
30. Ерш тут Дона да засрежаласе,
Аллена
да розметалас.
Унимает
Домну да родна матушка:
(Н
ходи, Дона, да на суботоцьку;
(Мн. ноцсь, ноцсь да мн. мало спалось,
35. (Мн. мало спалось да мнбго снплосе:
(Потеряла
я юсу да из права уха,
(По
жмьцюжнки да роскатилас,
(Потри
я свою Домну Аллену.)
Отвцят Дона да родной матушки:
40. (Ты сама, мати, спала да Саб сон вняла.)
Как
пошла Дона да Аллена,
Еак
пошла Дона да на суботоцьку,
Аллена
она к царю к Бощавицю.
Ай
пришла Дона да розыгралас,
) Повидпмону стнхп 20 и 21 здесь неуместны: они уместны
скоре
пос. третья-то зова, когда сама Домна стада собраться на суботочку.